"Одіссея" на екрані та в житті - що залишив без уваги Крістофер Нолан у своєму творі.

Світовий кінопрокат пережив справжній бум після прем'єри фільму "Одіссея" режисера Крістофера Нолана, який за лічені дні зібрав понад 250 мільйонів доларів, що дозволило швидко покрити витрати на його виробництво. Проте, незважаючи на вражаючі касові збори, фільм отримав чимало критичних відгуків. Деякі оглядачі звинувачують Нолана в недотриманні історичних фактів та "американізації" сюжету, що стосується епохи пізньої бронзи. Фокус вирішив дослідити, чи дійсно екранізація Нолана поставила під загрозу концепцію історичної достовірності в художньому кіно.

Фільм "Одіссея", що з'явився на екранах у липні 2026 року, не є першою екранізацією знаменитої оповіді Гомера. За три тисячі років існування цієї історії можна згадати безліч її інтерпретацій. Цікаво, що ця версія, можливо, навіть не є найсуперечливішою. Наприклад, Ґай Річі у своїй стрічці "Король Артур. Легенда меча" 2017 року зовсім не шкодував класичних канонів англійського епосу. Але варто зазначити, що першим, хто значно змінив оригінальну розповідь про боротьбу ахейців із мешканцями Передньої Азії, ймовірно, був... сам Гомер.

Наскільки реальною є "Одіссея"

Розпочнемо з того, що класична "Одіссея", яка вважається основоположним твором у літературі, насправді має менше ніж три тисячі років. Повні версії цього твору, що дійшли до нас, були створені у Х столітті на території Візантії. Таким чином, вони з’явилися понад дві тисячі років після описуваних у них подій. Це можна порівняти з вивченням історії стародавнього Риму через фільм "Гладіатор", який, до речі, істотно спростив деякі історичні факти, підтверджені науковими дослідженнями.

Безумовно, в X столітті не було написано ані "Одіссеї", ані "Іліади". Ці твори є переробками більш стародавніх текстів. Вважається, що Гомер жив не раніше IX століття до нашої ери, і, ймовірно, його творчість припала на VIII століття до н. е., хоча записи його творів почали з'являтися лише в VI-V століттях до н. е. Це означає, що "Одіссея" була створена приблизно через чотири століття після описаних у ній подій. Це схоже на те, як сьогодні написати книгу або зняти фільм про Богдана Хмельницького. Ідея в цілому є цікавою та корисною, але чи стане цей твір надійним історичним джерелом? Мабуть, так, якщо людство втратить всі інші свідчення про ці важливі події.

Як виникала "Одіссея"

Троянська війна та пригоди Одіссея відносяться до епохи пізньої бронзи. Орієнтовно через століття після цих подій бронзова епоха завершилася. Ахейці, які знищили Трою, стали жертвами дорійців, що вторглися на їхні території. Греція вступила в темну епоху, схожу на період раннього середньовіччя. Суть залишалася подібною: давня цивілізація зруйнована, а на її руїнах варвари намагаються створити новий світ. Втратився древній язик і писемність, а про героїчні вчинки минулого залишилися лише усні легенди.

Від одного села до іншого мандрували народні співці, або аеди, що часто були сліпими. Це можна вважати аналогом українських кобзарів в античні часи. У своїх творах вони оспівували героїчну історію, згадуючи про втрачену епоху процвітання, яку науковці через тисячі років назвуть бронзовою. Можливо, серед них знаходився і сам Гомер.

З часом ситуація змінилася на краще. Греки відновили свою культурну спадщину, по суті, створивши її наново, і в цей період були зафіксовані давні міфи та легенди. У VI-V століттях до нашої ери давньогрецька цивілізація досягла вершини свого розвитку. Освіта і наука в країні активно розвивалися. Саме тоді Гомер став знаковою фігурою. Між його ймовірним життям і моментом, коли його особистість та творчість почали систематично досліджувати, минуло близько чотирьох століть. Тому постать Гомера досі залишається легендарною, адже її наукове підтвердження є досить суперечливим.

На скільки давнім є оригінал твору

Твори Гомера, як і багато інших епічних літературних шедеврів, були зафіксовані на папірусі. Однак, цей матеріал не відзначався тривкістю, що призвело до поступового переписування творів на пергамент. Цей процес повторювався багато разів, і до нас дійшов один з таких переписів, датований X століттям. Папірусні записи не могли зберігатися у великих обсягах, тому до нашого часу збереглися лише деякі фрагменти, які дивом залишилися читабельними. Найдавніший папірус з уривками творів Гомера датується III століттям до нашої ери. Найраніший відомий фрагмент, який коли-небудь був знайдений, має зв'язок з Україною — це частина кераміки, знайдена під час розкопок стародавнього міста Ольвія, і її датують V століттям до нашої ери.

Папіруси належать до епохи еллінізму. Це був період, коли Єгипет управлявся нащадками полководця Олександра Македонського, відомими як Птолемеї. За їхнім наказом у столиці країни, Александрії, було створено науковий центр, який став основою для однієї з найбільших бібліотек у світі. На жаль, ця бібліотека була знищена в середині VII століття.

Отже, можемо з упевненістю стверджувати, що сам Гомер, навіть якщо він був реальним персонажем, навряд чи написав щось самостійно. Скоріше за все, він лише оспівав давні легенди, адаптувавши їх до умов свого часу. А вже через кілька століть ці історії були зафіксовані представниками класичної Греції, причому не виключено, що вони вносили свої корективи у твори, приписувані Гомеру.

Сам Гомер вибрав найтрагічніші та, ймовірно, найсучасніші теми для свого часу. Це, зокрема, боротьба проти тиранії вождя, що представлена в "Іліаді", та питання повернення воїна чи купця з далекої мандрівки, яке описується в "Одіссеї".

Чи можливо вважати творчість Гомера первісною?

У VIII столітті Греція відновлювалася заново. Землі в країні катастрофічно не вистачало. Тому батьківський спадок діставався лише старшому синові, молодші ж мали самостійно знайти родючі ґрунти для того, аби прогодувати себе та свою сім'ю деінде. Жителі численних островів очікувано почали шукати свій порятунок у морі. Так почалася славнозвісна грецька колонізація. Греки заселили території від сучасної української Керчі до британського Гібралтара.

Як тодішнє суспільство сприймало незвіданий світ, населений дикими тваринами та не менш небезпечними людьми? Звичайно, вони помічали навколо безліч загроз. У той час не зникло й людське марнославство. Часто колоністи, які поверталися з морських подорожей, не проти були трохи "приправити" свої розповіді — легенда про барона Мюнхгаузена вже тоді набирала популярності. Так, моряки, що поверталися, розповідали про величезних циклопів, які мешкають на віддалених островах, страхітливих істот, що підстерігають мандрівників у вузьких протоках, та неймовірно гарних німф, які готові чарувати відважних героїв. Лише боги могли спонукати їх зрадити своїм дружинам.

Окрім прагнення похвалитися, у цих історіях містилося й раціональне зерно: налякати можливих суперників (хто захоче зіткнутися зі Сциллою та Харібдою?), а також підвищити ціну на товари (сир, викрадений у жахливого циклопа, коштував би значно більше). Хоча мандрівники і без міфічних істот стикалися з серйозними небезпеками під час своїх подорожей.

Цікаве спостереження: у поемі "Одіссея" згадуються кіммерійці. Саме в той час, коли, ймовірно, жив і творив Гомер, греки розпочинають колонізацію Північного Причорномор'я, зустрічаючись із досить агресивними кочовими племенами. Це є одним із суттєвих аспектів для розуміння творчості Гомера. Хоча події "Одіссеї" відбуваються, за припущеннями, у XII столітті до нашої ери, найдавніші відомості про кіммерійців зафіксовані лише наприкінці VIII століття в ассирійських клинописах. Інше джерело, яке згадує про цей перший відомий нам народ на території України, – це сама "Одіссея". У творі є лише мимохідь відзначено, що цей народ мешкає на краю океану, при вході до підземного світу. Проте, ймовірно, ця згадка є пізнішою вставкою, а не залишком стародавньої міфології.

До речі, Гомер теж використовував Ноланівський стиль по заплутуванню глядачів. Мабуть, варто все ж сказати навпаки, адже Гомер випередив сучасного талановитого режисера майже на три тисячі років. Але події в "Одіссеї" розвиваються нелінійно. Все починається із десятого, тобто останнього року блукань Одіссея. Головний герой потрапляє до народу феаків, де сам спочатку слухає неймовірні оповіді про свої поневіряння, а потім починає говорити уже сам Одіссей.

Унікальність цієї поеми полягає не лише в тому, що вона дійшла до наших часів, не зникнувши в історичному безвісті протягом більше трьох тисячоліть. Насправді "Іліада" та "Одіссея" становлять лише частину великого героїчного епосу, що описує завоювання Трої. Але справжня причина їхньої вічної популярності криється в тому, що ці твори залишаються актуальними для кожної епохи. Від пізньої бронзи та темних віків до архаїчної та класичної Греції, доби еллінізму, римського періоду, середньовіччя, Відродження, модерну та сучасності — протягом усіх цих етапів ці безсмертні твори переосмислювалися, а проблеми, які хвилювали людей, залишалися незмінними.

* Уразливість людини, яка є лише крихітною частинкою у безмежному космосі.

* Вірність у шлюбі.

* Зависть супротивників.

* Роль жінки в суспільстві: відстоювання власної ідентичності.

* Розділення.

І, мабуть, найважливіше. Питання, яке викликало найбільший відклик у кожну епоху -- повернення з війни. Одіссей вважався наймудрішою людиною на землі. Він здолав Трою, але його життя -- це все одно трагедія. Він пішов на війну з почуття обов'язку у день, коли народився його син, а повернувся, коли в того вже проросла борода. Замість щасливого подружнього життя доля приготувала йому вічні блукання і славу переможця, яка розчинилася в його житті як пісок, що проходить крізь пальці. Скільки поколінь переживали схожі емоції за ці три тисячі років, які пройшли з моменту знищення Трої ахейцями? І скільки героїв співпереживали Одіссею, читаючи цей твір, скільки жінок, які чекали своїх чоловіків з часу тривалої розлуки, асоціювали себе з Пенелопою, яка таки його дочекалася, тоді, коли увесь світ вже давно поховав її чоловіка.

В кожної епохи був свій Одіссей. Але чи не є цей сюжет актуальним і зараз? І чи мав право видатний режисер сучасності його подати у своєму художньому переосмисленні, відповідно до реалій часу, в якому він творить. Вкотре вже додавши до безсмертного шедевра нових барв.

Які ідеї та значення приховані в "Одіссеї"?

За тисячоліття оповідей про Одіссея його ім'я стало символом мандрів: не лише у буквальному сенсі, а й, зокрема, мандрів людського духу. Кілька десятиліть тому інший видатний творець своєї епохи Стенлі Кубрик зняв "Космічну Одіссею...". У ній основна думка -- це абстрактна мандрівка людської сутності, яка відбувається на тлі реальної космічної подорожі. У ній показано еволюцію людського розвитку від того моменту, коли людиноподібна мавпа вперше взяла до рук камінь, і до моменту, коли машина, творіння рук людських повстала проти свого творця.

Символічно, якщо саме з оповіді про Одіссея розпочнеться революція в кінематографі, адже під час публічного скандалу щодо кастингу акторів до фільму Нолана відомий техномагнат Ілон Маск заявив, що зніме власний фільм за участю ШІ, який розробляють його корпорації. Він обіцяв завершити до кінця цього року -- що ж, чекаємо справжнього перевороту у світі кіно.

Цей момент може відкритити нову главу в символічному шляху Одіссея, відображаючи різні етапи еволюції творчого потенціалу людства.

Легенда про героя-мандрівника виникла в епоху пізньої бронзи, пережила часи, коли писемність була забута суспільством, що її створило. Вона пройшла через етапи папірусу та пергаменту, а зрештою була зафіксована чорнилом на аркушах паперу. Цю історію ставили на сценах античних театрів, а згодом вона знайшла своє місце в сучасних виставах, дійшовши до кіно та телебачення. Тепер, можливо, "Одіссея", разом із своєю сестрою "Іліадою", яка стала основою європейської літератури, розпочне нову главу в історії людства з першим фільмом, створеним за допомогою штучного інтелекту.