Територіальні амбіції Трампа: що криється за його висловлюваннями про можливе приєднання Канади, Гренландії та Панамського каналу.

Невдовзі після інавгурації Дональда Трампа, яка відбулася 20 січня, до столиці США мають прибути глави зовнішньополітичних відомств Німеччини, Польщі та Франції, а також керівниця зовнішньої політики Європейського Союзу Кая Каллас.

Як пише Politico, мета візиту - продемонструвати європейську єдність. Проте постійні погрози Трампа запровадити мита на експорт з ЄС, не захищати європейські країни-члени НАТО в разі зовнішньої агресії, якщо ті не підвищать свої оборонні видатки до 5% ВВП (хоча самі США витрачають трохи більше 3%), та зазіхання на Канаду, Гренландію та Панамський канал вже серйозно підривають довіру між ЄС і майбутньою Адміністрацією Трампа. А його друга після обрання пресконференція у Мар-а-Лаго у вівторок, 7 січня, підірвала соцмережі й викликала хвилю обурення європейських посадовців.

По-перше, Трамп висловив загрозу застосувати "економічну силу" для об'єднання Сполучених Штатів та Канади, зазначивши, що для національної безпеки було б значно ефективніше обійтися без "цієї штучно проведеної межі" (кордону між США та Канадою - ред.). Після пресконференції він також опублікував у своїх соціальних мережах карту, на якій територія Канади зображена як частина США.

По-друге, Трамп не виключив варіант використання військового або економічного тиску для здобуття контролю над Гренландією та Панамським каналом, зазначивши, що це необхідно для посилення економічної та національної безпеки Сполучених Штатів.

По-третє, Трамп запропонував перейменувати Мексиканську затоку на "затоку Америки з прекрасним кільцем". На що президентка Мексики Клаудія Шейнбаум, демонструючи карту світу 1607 року, жартома запропонувала назвати частину США "Мексиканською Америкою".

Територіальні амбіції Трампа вже охрестили імперіалізмом, а французький міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро наголосив, що "Європейський Союз не дозволить жодній країні, незалежно від того, ким вона є, зазіхати на свої суверенні кордони". Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен, коментуючи відмову Трампа виключити можливість застосування військового або економічного тиску для здобуття контролю над Гренландією, зазначила, що "не може уявити, що це станеться".

Але факт залишається фактом: вже протягом кількох місяців Трамп каже про купівлю Гренландії, повернення США контролю над Панамським каналом, і публічно пропонує Канаді стати 51-м американським штатом. Тож, що ж стоїть за цими заявами? Можливо Трамп таким чином підвищує ставки, щоб досягти бажаного? Чи він дійсно впевнений, що може проводити політику територіальної експансії? ТСН.ua шукав відповіді.

Публічні територіальні амбіції Трампа не лише викликали серйозні хвилювання у західних суспільствах, а й знову розділили їх на два протилежні табори. Одні вважають, що це стратегія 47-го президента США, яка полягає в максимальному підвищенні ставок, пропонуючи навіть найабсурдніші вимоги, щоб у підсумку досягти своїх цілей. Інші ж стверджують, що світ знову повертається до концепції "права сильнішого", коли потужні держави з ядерною зброєю починають нав'язувати свої умови та правила, включаючи територіальні претензії.

"Об'єднання Канади та США могло б стати чимось неймовірним. Відсутність штучно встановленої межі дозволила б зрозуміти, як це насправді виглядає, а національна безпека суттєво б покращилася. Не забувайте: ми фактично захищаємо Канаду," - висловив свою думку Дональд Трамп під час пресконференції у Мар-а-Лаго у вівторок, 7 січня.

Невдовзі після своєї перемоги на президентських виборах 5 листопада, новообраний 47-й президент США запропонував Канаді стати 51-м штатом, якщо країна не готова досягти рівноваги в торговому балансі між державами. Фактично, Канада має перевищення в експорті до США на суму $67,9 млрд. Основну частину цього обсягу становлять автомобілі, які виготовляються в Канаді та постачаються на американський ринок.

"З-за торгового дисбалансу ми втрачаємо величезні суми. Їхні автомобілі нам не потрібні. Вони виробляють лише 20% наших машин. Це не є необхідністю. Я б віддав перевагу їх виробництву в Детройті," - заявив Дональд Трамп, натякаючи на можливість впровадження 25% мита на весь експорт з Канади.

На першому місці серед товарів, які Канада постачає до США, знаходиться сира нафта. Частина нафтопродуктів, які проходять переробку на американських заводах, згодом повертається назад до Канади. Тому експерти з подивом сприймають заяви Трампа про введення 25% мита на весь канадський експорт, особливо з урахуванням його обіцянок збільшити експорт нафти та газу на світовій арені. За словами аналітиків, такі дії можуть виявитися невигідними для економіки США, незважаючи на те, що Трамп регулярно стверджує, що країна фінансово підтримує канадську економіку.

"Коментарі нового президента Трампа свідчать про його незнання того, що робить Канаду потужною нацією. Наша економіка міцна, а наші громадяни – стійкі. Ми ніколи не підемо на поступки в умовах загроз", – підкреслила міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі.

Після скандальної пресконференції Трампа у Мар-а-Лаго, прем'єр Канади Джастін Трюдо, який оголосив про свою відставку, вкотре дописав у соцмережі Х: "Немає жодних шансів, що Канада стане частиною США. Працівники й громади обох наших країн мають переваги від того, що ми є одне для одного найбільшими партнерами у питаннях торгівлі і безпеки". У коментарі до цього допису Ілон Маск, який вклав у передвиборчу кампанію Трампа близько $200 млн, публічно нахамив Джастіну Трюдо, назвавши його "дівчинкою".

Схоже, що Трамп та його команда перейшли певні межі, зазіхаючи на територіальну цілісність сусідньої Канади. Якщо ще місяць тому в Канаді та на Заході загалом такі експансіоністські заяви Трампа, Маска та інших не сприймалися всерйоз, то тепер ситуація кардинально змінилася. Міністр фінансів Канади Домінік Леблан, який відповідає за відносини з США, зазначив, що "жарти закінчилися". Він вважає, що це спроба Трампа та його команди посіяти хаос, щоб відвернути увагу від своїх справжніх намірів. Колишній головний радник Трюдо та його давній друг Джеральд Баттс поділяє цю думку, однак також підкреслює, що Трамп став більш сміливим та впевненим, не маючи жодних обмежень, в порівнянні з його першим терміном на посаді президента.

9 січня, у четвер, прем'єрка Данії Метте Фредеріксен проведе зустріч з лідерами парламентських партій. Основною темою обговорення стане напружена ситуація, що виникла між Данією, США та Гренландією. Причиною для занепокоєння стали останні висловлювання Дональда Трампа під час пресконференції у Мар-а-Лаго 7 січня, де він не виключив можливість застосування військової сили для контролю над Гренландією. У той же день на острові з "туристичним" візитом побував його син, Трамп-молодший. Батько прокоментував це так: "Я чую, що мешканці Гренландії підтримують MAGA (передвиборчий слоган Трампа "Зробимо Америку знову великою" - ред.). Гренландія - це чудове місце, і люди там отримають великі переваги, якщо вона стане частиною нашої країни. Давайте зробимо Гренландію великою знову".

Візит Трампа-молодшого до Гренландії навряд чи можна вважати звичайною туристичною подорожжю. Швидше за все, це була пропагандистська акція, оскільки співпав із днем пресконференції Дональда Трампа. Як повідомляє Reuters, деякі місцеві мешканці зустрічали Трампа-молодшого в кепках з написом MAGA. Цю подію активно висвітлювали в соціальних мережах як самого Трампа, так і його сина. Проте, місцева газета Sermitsiaq охарактеризувала візит Трампа-молодшого як "теплий, але стриманий".

На запитання про статус Гренландії, Метте Фредеріксен зазначила, що "з погляду данського уряду, ця територія належить гренландцям". Міністр закордонних справ Ларс Локке Расмуссен підкреслив, що Гренландія має право на самостійність, і якщо місцеві жителі захочуть провести референдум, це їхнє право. Проте, він вважає, що приєднання острова до США є малоймовірним. 8 січня, в день після скандальної пресконференції Дональда Трампа, прем'єр Гренландії Муте Егеде відвідав Данію. Він відкрито висловив своє бажання до здобуття незалежності від Данії, хоча й без переходу під юрисдикцію іншої держави.

Хоча нещодавні висловлювання Трампа викликали обурення серед європейських політиків, багато хто сумнівається в його справжніх намірах як обраного 47-го президента США. Під час свого першого терміна він уже згадував про можливість придбання острова, на якому проживає 57 тисяч осіб. Метте Фредеріксен навіть не уявляє, що слова Трампа можуть перерости в реальні дії, такі як військове втручання США в Гренландію. За інформацією західних ЗМІ, військові можливості Данії, яка є союзником США в НАТО, обмежуються всього лише чотирма інспекційними кораблями, літаком спостереження Challenger та патрулями на собачих упряжках. Крім того, Ларс Локке Расмуссен зазначає, що підвищена стурбованість США щодо безпеки в Арктиці є цілком виправданою через зростання активності Росії та Китаю в цьому регіоні. Тому Данія готова до діалогу зі США з метою більш тісної співпраці для реалізації американських амбіцій.

Гренландія багата на кобальт, мідь і нікель. США намагаються зменшити імпорт цих корисних копалин з Китаю та інших країн, де Пекін вкладав багато інвестицій, щоб контролювати відповідні підприємства. А через зміни клімату й глобальне потепління у водах біля Гренландії відкриваються нові судноплавні шляхи, за які також конкурують Китай і Росія. До того ж, США мають свою військову базу на острові. Й це не дивно, адже Гренландія має стратегічне значення для американської армії, зокрема через системи раннього попередження про балістичні ракети, які можуть летіти в бік США, бо найкоротший шлях з Європи до Північної Америки пролягає саме через цей арктичний острів.

"Йому подобається тролити людей. Він робить це досить часто. Але ви знаєте, що суверенітет Гренландії залежить від волі народу Гренландії і, звичайно, Данії", - сказав конгресмен-республіканець від штату Каліфорнія Том МакКлінток. Водночас конгресмен-республіканець Джек Бергман відкритий для ідеї, щоб Гренландія стала частиною США, якщо цього захоче народ Гренландії. Але мова про захоплення не йде: О, чорт забирай, ні".

Багато експертів підкреслюють, що провокаційні висловлювання Трампа насправді свідчать про те, що його гасло "Америка понад усе" не є ізоляціоністським, як вважали деякі критики. Вони вважають, що в разі його повторного обрання на пост президента, США можуть зайняти активнішу позицію на світовій арені. Окрім того, ще одним популярним гаслом Трампа під час виборчої кампанії було те, що він став першим президентом США за останні десятиліття, який не привів країну до нових воєн протягом своєї першої каденції. З цієї причини багато медіа та аналітиків зазначають, що використання військової сили у відношенні до Гренландії чи Панамського каналу не відповідає бажанням республіканського електорату. Як зазначив колишній радник Трампа з національної безпеки Джон Болтон, "для таких як Путін чи Сі це звучить як музика".

Наприкінці грудня в коментарі для The Washington Post представник команди Трампа підкреслив, що основна ідея, що об'єднує його заяви про Канаду, Мексику, Гренландію та Панаму, полягає у боротьбі з впливом Росії та Китаю. Трамп неодноразово заявляв про можливість відправки американських військових до Мексики для боротьби з наркоторгівлею та нелегальною міграцією, а також про запровадження 25% мит на імпорт з Мексики, яка є найбільшим торговим партнером США. Щодо Панамського каналу, він стверджував, що Панама "обкрадає США", встановлюючи високі тарифи на проходження суден, і дозволяє Китаю контролювати канал, оскільки принаймні два порти на його вході належать китайським компаніям.

Багато експертів і аналітиків тривалий час застерігають про зростаючий вплив Китаю на Панамський канал, який є ключовим шляхом для переміщення кораблів ВМС США з Атлантики до Тихого океану у разі загострення військової ситуації, зокрема, навколо Тайваню. Дональд Трамп також висловлював думку, що угода між США та Панамою, ратифікована Сенатом у 1978 році, що передбачала передачу контролю над каналом Панамі, не змінить ситуацію. Він постійно критикував 39-го президента-демократа Джиммі Картера, який помер 29 грудня 2024 року у віці 100 років, за це рішення. В США тривають прощальні заходи, а також оголошено 30-денний період жалоби.

31 грудня 2024 року Панама святкувала 25-річчя своєї незалежності у контролі над Панамським каналом – стратегічним водним шляхом, що з'єднує Тихий та Атлантичний океани і забезпечує 5% глобальної торгівлі. Цей канал, відкритий у 1914 році, вважається одним із найбільших інженерних досягнень людства, часто його називають міжокеанським ліфтом. Його будівництво було здійснене США, які інвестували приблизно 11,6 мільярдів доларів (в еквіваленті сучасних грошей). Щороку Панамський канал приносить країні близько 4 мільярдів доларів від проходження суден. Проте найважливіше значення каналу полягає в його геополітичному впливі. Китай, будучи другим за величиною користувачем каналу після США, справляє серйозний вплив на його функціонування.

Президент Панами Хосе Рауль Муліно висловився про заяви Трампа, назвавши їх абсурдними. Міністр закордонних справ Хав'єр Мартінес-Ача підкреслив, що питання суверенітету каналу не підлягає обговоренню, наголосивши, що "єдині руки, які керують каналом, – це руки панамців, і так буде завжди".

CNN пише, що навряд чи Трамп отримає те, чого хоче від Канади, Панами чи Гренландії, а його стратегія може бути спрямована на отримання кращих угод для США. Наприклад - знижки для американських суден, що проходять Панамським каналом. Чи більший доступ до рідкоземельних мінералів у Гренландії та нових морських шляхів біля Гренландії, які формуються внаслідок танення полярного льоду. Чи нова більш вигідна США торговельна угода з Канадою.